Надія Гуш: «Ми досягли того, що діти хочуть ходити до школи»

Надія Гуш, директор Калуської початкової школи №11, розповіла про виклики в освітянській галузі.

Реформування загальної середньої освіти в Україні – необхідна умова модернізації, що здійснюється з метою підвищення якості та конкурентоспроможності освіти, забезпечення її доступності, створення безпечного середовища для навчання, розвитку, здобуття дітьми компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві. З 1 вересня 2017 року Калуська початкова школа №11 в числі ста шкіл України почала працювати за проєктом упровадження нового Державного стандарту початкової освіти, що забезпечує реалізацію Концепції Нової української школи. Про проблеми і здобутки розповідає директорка Калуської початкової школи №11 Надія Гуш.

– Школа апробовує новий зміст освіти та концептуально інші підходи до навчання. Четвертий рік пілотування довів, що НУШ – це школа майбутнього. Освічені українці, всебічно розвинені, відповідальні громадяни і патріоти, здатні до ризику та інновацій, ось хто поведе Україну вперед у ХХІ столітті. Вчителі школи, заступник директора та директор стали агентами змін, які є опорою для реформи, через досвід яких ширяться фахові знання про наступні зміни.

– Так, справді, велика увага приділялась навчанню педагогів. Це участь у форумі учасників пілотного експерименту НУШ «Агенти змін» в столиці, на якому були проаналізовані досягнення та виклики реформи, відвідування різноманітних тренінгових занять у рамках Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством освіти і науки України та The LEGO Foundation.

Необхідно було змінити все – навчити педагогів працювати по-новому, переконувати батьків, створити відповідне освітнє середовище. Часто освітні управлінці чи вчителі думають, що освітнє середовище – це інтерактивна дошка, нові меблі, телевізори тощо. Що має бути щось дуже дороге і обов’язкове електронне. Ні, освітнє середовище – це і вирізки, лепбуки, коробки з кольорового паперу. Це величезна кількість речей, які дають можливість дітям розвиватися. І цьому вчителів потрібно було навчити.

– Зараз Ви вже маєте перші результати навчання дітей?

– Найважливіше те, що ми досягли того, що діти хочуть ходити до школи. Зараз це одна з найгостріших проблем – втрата мотивації до навчання серед дітей молодшого віку. Учні навчилися працювати в групах без участі вчителя і можуть разом виконувати завдання. Учителі пілотних класів зазначають, що новий стандарт вимагає значно більших зусиль. «Потрібно постійно та динамічно працювати з дітьми, це складно. Але так ти сам постійно вчишся, і це справді цікаво», – говорять вони.

– Нещодавно Міністерство освіти і науки України оприлюднило результати першого етапу моніторингу впровадження реформи «Нова українська школа». Дослідження проводилось і на базі Вашої школи, щоб оцінити, наскільки ефективним є впровадження цієї реформи для формування в учнів початкових класів наскрізних умінь, а також як реформу сприймають учасники освітнього процесу.

– Моніторинг показав, що більшість груп учнів-третьокласників, які взяли участь у дослідженні, володіють усіма необхідними наскрізними уміннями на достатньому та високому рівнях. У групах учнів звичайних шкіл спостерігаються нижчі показники за всіма наскрізними уміннями порівняно з групами учнів пілотних шкіл.

Найбільшу різницю у групах учнів закладів різних типів виявлено за уміннями: співпраця, прийняття рішень, розв’язання проблемних завдань, обґрунтування власної позиції, ініціативність, творчість. За всіма цими уміннями більш високі результати продемонстрували групи учнів пілотних шкіл.

На уроках у нашій школі значно частіше учні виконують завдання на пошук власних рішень, шукають потрібну інформацію в кількох джерелах, обирають джерела для читання і пояснюють вибір, розв’язують проблеми, взяті з повсякденного життя, розповідають про свій досвід творчості.

– Потрібно розуміти, що без фінансових вкладень реалізація реформи була б неможлива.

– На жаль, фінансування лягло на плечі міської влади. Для створення необхідного освітнього середовища в пілотних класах Калуська міська рада виділила кошти для придбання меблів (шафи, столи, стільці), обладнання, техніки та наочно-дидактичних матеріалів на суму більше ста тисяч гривень. Частково фінансування лягло і на плечі батьків. Адже придбання підручників і зошитів здійснювали саме вони.

Лише влітку цього року Міністерство освіти спрямувало кошти на експериментальні школи. Надійшло 174 тисячі гривень освітньої субвенції. З місцевого бюджету було здійснено дофінансування у розмірі 30%. На даний час школа – сучасний освітній заклад, який обладнано новітньою технікою (закуплено сучасну інтерактивну дошку, нові телевізори, ноутбуки, принтери та ламінатори), у школі з’явились нові сучасні шкільні меблі, закуплено значну кількість спортивного обладнання та дидактичного матеріалу. Втішає, що усі підручники для навчання четвертокласників уже є в школі.

– Пані Надіє, готуючись до конкурсу на заміщення вакантної посади директора школи, Ви розробили стратегію розвитку закладу на найближчі 5 років. За 3 роки перебування на посаді Вам вдалося реалізувати практично всі пункти програми.

– У школі капітально відремонтовано каналізацію, встановлено нову витяжну систему, всі класні кімнати обладнані сучасними меблями та технікою, придбана сучасна апаратура для озвучення шкільних заходів, на території школи встановлено сучасний дитячий майданчик, капітально відремонтовано запасний вхід у школу.

З 2018 року заклад переведено на самостійне ведення господарської діяльності та бухгалтерського обліку, що дало змогу повною мірою проявити якості менеджера для економного та раціонального розподілу бюджету школи. Це неабиякий досвід, який однозначно пригодиться в майбутньому.